• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Соціально-психологічна служба

Коди банерів щодо захисту прав дитини

1) Національна дитяча "гаряча лінія" - <a href=http://la-strada.org.ua

target="blank"><img src=http://la-strada.org.ua/La_straga_2_2.gif

ak="Національна дитяча гаряча лінія" х/а>

2) Національна гаряча лінія з питань запобігання домашнього насильства, торгівлі людьми та тендерної дискримінації - <a href= "http://La-strada.org.ua"

target-blank"> <img src-"http://la-strada.org,ua/La_strada_1_3,gif

ak="Національна гаряча лінія"></a>

Проблемне питання закладу:

« Впровадження елементів сучасних педагогічних технологій у навчально-виховний процес з метою соціальної адаптації учнів з особливими потребами"

/Files/images/22052012020.jpg

Проблемне питання над якими працює соціальний педагог: "Профілактика негативних звичок в учнів із ЗПР"

Завдання

- вивчення відхилень у поведінці ;

- профілактикадевіантної поведінки;

- соціально- педагогічний патронаж ;

- пропаганда здорового способу життя;

- координація діяльності й взаємодії усіх субєктів соціального виховання;

- соціальна адаптація.

Проблемне питання, над яким працює практичний психолог: " Виявлення психологічних причин відставання учнів та методів психологічного впливу на них"

/Files/images/22052012023.jpg

Завдання :

- психолого-педагогічна діагностика;

- виявлення причин невстигання учнів;

- профорієнтація учнів;

- розробка і реалізація корекційних програм;

- консультаційна допомогога;

- психологічний супровід навчально-виховного процесу.

Психолого-педагогічні консиліуми, семінари на теми :

- Психологічні причини невстигання учнів.

- Корекційно-розвивальна робота з дітьми.

- Типові труднощі учасників процесу педагогічної взаємодії в школі.

- Соціально-психологічна адаптація учнів із ЗПР до навчання в школі.

- Спілкуємося та діємо.

- Технології корекційно-розвивального навчання.

- Спеціальна школа для дітей із затримкою психічного розвитку.

Основні напрями професійної діяльності соціального педагога.

1. Вивчення соціально-педагогічних цінностей особистості, соціально-педагогічних впливів середовища на людину, яка росте і розвивається.

2. Організація виховних освітніх взаємодій з проблемною особистістю, яка потребує допомоги.

3. Соціально-психологічна допомога і підтримка особистості в кризових ситуаціях.

4. Корекція взаємин, способів соціальної дії, посередництво в творчому розвитку особистості і групи.

Психологічні методи.

Психодіагностичні :

-тести інтелекту і здібностей, особистісні опитувальники, проективні тести, психодіагностичні тести, соціометрія.

Психокорекційні :

- психогімнастика, ігрова корекція, ігротерапія, арттерапія, діагностичний навчаючий експеримент, соціально-психологічний тренінг, тренінг поведінки, музикотерапія.

Методи психологічного консультування:

- емпатичне слухання, інтерпретація, індефікація, висування гіпотез.

Методи психотерапії :

-психоаналіз, групова терапія, поведінкова терапія, сімейна психотерапія.

Ігрова корекція.

Ігрова корекція поведінки є груповою формою корекційної роботи з дітьми. Вона заснована на діяльнісному підході і використовує дитячу грув діагностичних, корекційних і розвивальних цілях. Ігрова корекція використовується для роботи з дітьми, які мають різноманітні форми порушень поведінки, неврози, страхи, шкільну тривожність, гіперактивність, проблеми в спілкуванні з однолітками.

Мета корекційної роботи - це активне формування того, що має бути досягнуте у найближчій перспективі у відповідності до законів та вимог вікового розвитку та становлення індивідуальності.

Важливим є включення у корекційно-розвивальні програми різноманітної творчої діяльності: образотворчої, ігрової, трудової.

Дитина - це дзеркало життя батьків. Як у краплинці води відображається сонце, так і в дітях відображається вся організація життя сім'ї. /Files/images/IMG_0042.JPG

10 золотих правил щасливих дітей.

1. Стимулюйте інтелект дитини.

2. Формуйте самовагу.

3. Навчайте дитину спілкуватися.

4. Пильнуйте, щоб дитина не стала телеманом.

5. Виховуйте відповідальність і порядність.

6. Навчіть дитину шанувати сім'ю.

7. Живіть у хорошому оточенні.

8. Будьте вимогливими і справедливими.

9. Привчайте дитину до праці.

10. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі.

В школі інтенсивної педагогічної корекції надається кожній дитині більше індивідуально спрямованої корекційної допомоги і вміння вчителя визначати перспективи не недоліками розвитку, а тим позитивним, що в неї є і що за належних умов дасть змогу в майбутньому влитися у повноцінне суспільне життя. Вся робота соціально-психологічної служби закладу спрямована на формування у дітей готовності ввійти в процес навчання в школі; на розвиток пізнавальної діяльності, зокрема її довільності, та заповнення прогалин у знаннях, вміннях, навичках необхідних для подальшого життя.

Затримка психічного розвитку – це загальне відставання психічного розвитку дитини від вікової норми, пов’язане з різними несприятливими факторами, яке може бути подоланим з допомогою лікувально-педагогічних засобів та впливів.

ПРОФОРІЄНТАЦІЙНА РОБОТА…

ЦІЛІ, ЗАВДАННЯ, СКЛАД І ОСНОВНІ ФОРМИ

ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Чинники, які необхідно враховувати під час виявлення професійних здібностей:

ü по-перше, у юнацькому віці деякі професійно важливі якості перебувають у прихованому стані, тому що немає умов для їх прояву;

ü другим чинником є недостатній рівень самосвідомості підлітка, нестійкість емоційного стану, неадекватна самооцінка;

ü третій чинник — недолік життєвого досвіду (недостатні знання про світ професій і ринок праці, правила і можливі помилки під час вибору професії).

Профорієнтація — це науково обґрунтована система соціально-економічних, психолого-педагогічних, медико-біологічних і виробничо-технічних заходів щодо надання молоді особистісно орієнтованої допомоги у виявленні й розвитку здібностей і схильностей, професійних і пізнавальних інтересів у виборі професії, а також формування потреби у праці й готовності працювати в умовах ринку, багатошаровості форм власності й діяльності.

Цілі профорієнтації:

ü надання профорієнтаційної підтримки учням у процесі вибору профілю навчання та сфери майбутньої професійної діяльності;

ü вироблення в школярів свідомого ставлення до праці, професійне самовизначення в умовах свободи вибору сфери діяльності відповідно до своїх можливостей, здібностей і з урахуванням вимог ринку праці.

Завдання профорієнтації:

ü одержання несуперечливих відомостей щодо переваг, схильностей і можливостей учнів для розподілу їх за профілями навчання;

ü забезпечення широкого діапазону варіативності профільного навчання за рахунок комплексних і нетрадиційних форм і методів, що застосовують на уроках та у виховній роботі елективних курсів;

ü додаткова підтримка деяких груп школярів, щодо яких легко спрогнозувати труднощі у працевлаштуванні;

ü вироблення гнучкої системи кооперації старшої школи з установами додаткової та професійної освіти, а також з підприємствами міста, регіону.

Основні форми профорієнтаційної діяльності:

ü дискусії;

ü тренінги;

ü круглі столи;

ü робота з батьками;

ü робота з випускниками школи, студентами вищих навчальних закладів;

ü виставки-перегляди;

ü екскурсії.

Розв’язання завдань профорієнтації здійснюється в різних видах діяльності учнів (пізнавальній, суспільно корисній, комунікативній, ігровій, продуктивній праці).

Класний керівник, спираючись на концепцію, навчальну програму й план виховної роботи школи:

ü складає для конкретного класу (групи) план педагогічної підтримки самовизначення учнів, який містить різноманітні форми, методи, засоби, що активізують пізнавальну, творчу активність школярів;

ü організовує індивідуальні й групові профорієнтаційні бесіди, диспути, конференції;

ü здійснює психолого-педагогічні спостереження за схильностями учнів (дані спостережень, анкет, тестів фіксуються в індивідуальній картці учня);

ü допомагає школярам проектувати індивідуальну освітню траєкторію, моделювати варіанти профільного навчання та професійного становлення, здійснювати аналіз власних досягнень, складати власне портфоліо;

ü організовує відвідування учнями днів відчинених дверей у вищих навчальних закладах і середніх професійних навчальних закладах;

ü організовує тематичні й комплексні екскурсії учнів на підприємства;

ü надає допомогу шкільному психологу в проведенні анкетування учнів та їхніх батьків з проблеми самовизначення;

ü проводить батьківські збори з проблеми формування готовності учнів до профільного й професійного самовизначення;

ü організовує зустрічі учнів з випускниками школи, які навчаються у вищих і середніх професійних навчальних закладах.

Учителі-предметники:

ü сприяють розвитку пізнавального інтересу, творчої спрямованості особистості школярів, використовуючи різноманітні методи й засоби: проектну діяльність, ділові ігри, семінари, круглі столи, конференції, предметні тижні, олімпіади, факультативи, конкурси стінних газет, домашні твори тощо;

ü забезпечують профорієнтаційну спрямованість уроків, формують в учнів загально-трудові, професійно важливі навички;

ü сприяють формуванню в школярів адекватної самооцінки;

ü проводять спостереження з виявлення схильностей і здібностей учнів;

ü адаптують навчальні програми залежно від профілю класу, особливостей учнів.

Практичний психолог:

ü вивчає професійні інтереси та схильності учнів;

ü здійснює моніторинг готовності школярів до профільного й професійного самовизначення шляхом анкетування учнів та їхніх батьків;

ü проводить тренінгові заняття із профорієнтації учнів;

ü проводить бесіди, здійснює психологічну освіту батьків і педагогів;

ü здійснює психологічні консультації з урахуванням вікових особливостей учнів;

ü сприяє формуванню в школярів адекватної самооцінки;

ü надає допомогу класному керівнику в аналізі й оцінці інтересів і схильностей учнів;

ü створює базу даних із профдіагностики.

Соціальний педагог:

ü сприяє формуванню в школярів «групи ризику» адекватної самооцінки, оскільки, як правило, у таких дітей вона є заниженою;

ü надає педагогічну підтримку дітям групи ризику під час їхнього професійного й життєвого самовизначення;

ü здійснює консультації учнів із соціальних питань;

ü надає допомогу класному керівнику в аналізі й оцінці соціальних факторів, що ускладнюють процес самовизначення школяра.

Медичний працівник:

ü використовуючи різноманітні форми, методи та засоби, сприяє формуванню в школярів настанови на здоровий спосіб життя;

ü проводить із учнями бесіди про зв’язок успішності професійної кар’єри й здоров’я людини;

ü консультує щодо проблеми впливу стану здоров’я на професійну кар’єру;

ü надає допомогу класному керівнику, шкільному психологу й соціальному педагогу в аналізі діяльності учнів.

Рекомендації вчителям, щодо підтримки дисципліни в класі

Дисципліна – це умова, засоби й результат виховання, вона потребує зустрічних зусиль. Головною умовою дисциплінованої поведінки учнів є доброзичливі відносини між учителями і дітьми. Необхідно враховувати що дисципліну в класі обумовлюють раніше нагромаджений досвід поведінки учнів, організованість класу, ставлення до навчання, предмета, вчителя, дотримання єдиних вимог до учня всіма вчителями, які працюють у класі, загального порядку умов і традицій даної школи.

При роботі в класі і для підтримання дисципліни необхідно враховувати наступні правила:

1. Поводьтеся так, щоб учні відчували, що ви керуєте навчальним процесом, при цьому стимулюйте їхню активність.

2. Не відволікайтеся на незначні порушення, моралізування.

3. Дотримуйтеся доброзичливого, мажорного тону, будьте уважні до кожного учня. Надавайте необхідну підтримку, відзначайте успіхи, створюйте життєрадісний оптимістичний настрій у класі.

4. Стежте за правильністю постави, проводьте фізкультхвилинки; не допускайте перевтоми учнів.

5. Надавайте учням можливість частіше працювати у групах – це може бути стимулом до зайнятості кожного, хорошого настрою і поведінки.

6. Створюйте умови, щоб важкі, слабкі діти мали можливість відчути себе лідерами.

7. Не принижуйте учнів, не припускайте образ, сарказму. Гнів, дратівливість, імпульсивність не сприяють зміцненню дисципліни й авторитету вчителя.

8. Будьте привітними.

9. Не виявляйте антипатій до важких учнів, сподіваючись від них поганої поведінки. Діти відчувають скептичне ставлення до них і часто поводяться згідно з вашими очікуваннями.

10. Не припускайте появи „любимчиків”, це створює зайві проблеми, ускладнює стосунки в колективі.

11. Умійте керувати емоціями, знайте ціну кожному слову, тонові. Не можна вимагати від дитини те, що під силу дорослому, будьте терплячими.

12. Не соромтеся виявляти почуття гумору. Можна посміятися і над собою, не вважайте себе досконалістю. Але не можна висміювати учнів. Дітям імпонує веселий, спритний, оптимістичний учитель.

13. Підтримуйте контакт з учнями поза уроками, на заняттях гуртка, позакласних заходах, спільних походах.

Зміцнюйте зв’язки з батьками, намагайтеся отримати від них підтримку, але не сподівайтеся, що вони вирішать проблему з дисципліною в класі. Виявляйте коректність у взаєминах з батьками. Постійна негативна інформація, скарги псують відносини, викликають недовіру до вчителя, його можливостей, здібностей навчати й виховувати дітей.

Пам'ятка вчителеві

Вивчай можливості кожного майбутнього вихованця.

Пам'ятай: без знання стану здоров'я дітей неможливе правильне навчання і виховання.

Виховання має сприяти зціленню дитини від хвороб, набутих у попередні роки.

Вступаючи у контакт з дітьми, не варто будувати зверхні взаємини з ними.

Пам 'ятай: навіть малюк у взаєминах з дорослими певною мірою прагне відстоювати свою незалежність. Від спільних колективних дій учителя та учня залежить успіх справи.

Намагайся частіше хвалити, заохочувати вихованців.

Вивчай індивідуальні можливості й потреби кожного з них, наполегливо оволодівай методикою педагогічної співпраці.

Карай учня лише тоді, коли без цього не можна обійтися.

Частіше всміхайся.

Пам'ятай, твоя усмішка дітям свідчить про те, що зустріч з ними тобі приємна, усмішка створює в людей загальний позитивний настрій.

Плануючи свої перші уроки, подумай: як учні повинні поводитися на уроці, які звички культурної поведінки для цього слід спеціально виховувати і які з уже наявних треба закріпити.

Пам 'ятай, якщо педагог не виховує в учнів певної системи корисних звичок, то на їхньому місці найчастіше виникають звички шкідливі. З перших уроків виробляй у вихованців певний стереотип поведінки, формуй позитивні навички; які види робіт будуть використані й виконані учнями на уроці, що необхідно зробити для того, щоб завдання вони виконували технічно грамотно, яка спеціальна підготовка для цього потрібна.

Пам 'ятай: більшість різних порушень на уроці відбувається через недостатню завантаженість учнів корисною, цікавою роботою.

Особливо важливими є два елементи: чого вони навчаються, виконуючи ті чи інші завдання, та до чого привчаться в процесі цієї діяльності.

Важливе завдання вчителя — передбачити ситуації, які виникатимуть на уроці. Пам'ятай: помилці легше запобігти, ніж виправити її.

Вчися вислуховувати учнів до кінця навіть тоді, коли, на твою думку, вони помиляються чи в тебе обмаль часу.

Пам 'ятай: кожен вихованець має знати, що ти його вислухаєш.

Пам'ятай: основне призначення оцінки — правильно визначити результати навчання учнів, їхні навчальні досягнення, динаміку зміни успішності.

Без вимог педагога неможлива організація навчальної та суспільно корисної діяльності учнів. Здебільшого протягом 45" хвилин уроку вчитель ставить перед своїми вихованцями близько 100 вимог.

Пам'ятай слова А.Макаренка: «Без щирої, відкритої, переконливої, гарячої й рішучої вимоги не можна починати виховання колективу».

Вимоги мають бути послідовними. Слід добиватися обов'язкового їх виконання від усього класу, не забуваючи про повагу до особистості учнів.

Наполегливо оволодівай навичками самоаналізу уроку.

Пам'ятай слова В.Сухомлинського: «Один із секретів педагогічної творчості й полягає в тому, щоб збудити в учителя інтерес до пошуку, до аналізу власної роботи. Хто намагається розібратися в хорошому й поганому на своїх уроках, у своїх взаєминах з вихованцями, той уже досяг половини успіху».

Однією з важливих умов досягнення педагогічної творчості є вміння глибоко аналізувати весь комплекс як своєї навчально-педагогічної діяльності, так і діяльності своїх колег, оцінювати різноманітні аспекти шкільного життя, здійснювати творчий пошук шляхів подолання труднощів у спілкуванні.

Кiлькiсть переглядiв: 419

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.